От ви , дорогий читачу , сидите зараз в Інтернеті і читаєте цей текст. А чи знаєте ви , яким чином він потрапив до вас в комп’ютер ? Чи знаєте ви , що таке Інтернет і як він працює? Можу припустити , що ви десь чули , що Інтернет – це мережа мереж . А що за мережа і яких мереж ? Як вони з’єднуються один з одним? Ви можете , звичайно подивитися у Вікіпедії або в глосарії , що ж таке Інтернет. Але складно буде зрозуміти написане там недосвідченому в технічних термінах читачеві .
Наприклад , що таке IP -адреса і чому вона у вас він не постійна ? Що таке гіпертекстові документи і чому вони гіпертекстові ? Що таке протокол , чому їх так багато і для чого вони потрібні? Але ж є ще комутатори , маршрутизатори і т.д. і т.п. Загалом, питань у мене було дуже багато.
Для початку скажу , що слово гіпертекстовий складається з двох слів: гіпер (дуже багато) і текст. Гіпертекстовий документ – це документ , в якому є посилання на інший документ. Все, що ви бачите в Інтернеті , і є гіпертекстові документи .
Ви знаєте , що Інтернет складається з величезної кількості комп’ютерів , з’єднаних один з одним. Насправді , з’єднані вони , як правило , з різними компаніями ( провайдерами ) , що надають послуги доступу до Інтернету. Ці компанії з’єднані між собою так , що клієнт однієї компанії може спілкуватися з клієнтом іншої компанії. Виходить , що провайдери ( маючи свої мережі ) утворюють один з одним мережі .
Кожна така компанія має постійну адресу в Інтернеті. Це і є IP (Internet Protocol ) адреса . IP- адреса виглядає , наприклад , ось так :
219.27.31.147
Це проста , звичайна адреса. Кожне більш старше число тут позначає все більш велику підмережу , до якої належить цей комп’ютер . Наприклад , 219 і 27 – це адреса вашої мережі , яку утворюють ваші провайдери. Число 31 – адреса підмережі (конкретно тієї фірми , якій ви платите гроші). А 147 – адреса комп’ютера .
Це схоже на звичайні поштові адреси, де спочатку вказується країна , потім місто , потім вулиця, будинок …
Однак , у більшості користувачів IP- адреса не постійна , тобто динамічна . Є , правда , винятки ( володарі виділених ліній , ADSL) . Щоразу як ви виходите в Інтернет , вашому комп’ютеру присвоюється нова адреса. Просто , тому що на всіх адрес не вистачить. Їх усього 4.294.267.296 штук. А користувачів більше мільярда. А є ще купа сайтів в усьому світі , у яких теж є свої адреси.
Чому не зробити більше адрес , ви запитаєте? Тому що число 219.27.31.147 виражено тут у десятковій системі , щоб нам було простіше читати його . Але програми (комп’ютери ) читають у двійковій системі . Для них воно виглядає ось так :
11010100.00011011.00111101.10010001
Кожні 8 цифр – це октет (перший – адреса підмережі , другий – адреса мережі і т.д.).
Кожен октет може мати 256 варіантів написання , тому що кожна цифра має два варіанти написання. Тут чотири октету . А 256 в 4 ступеня – це якраз 4.294.267.296 .
Подивитися свою IP- адресу ви можете , в інтернеті.
Таку цифрову адресу не зручно запам’ятовувати. Тому придумали домени . І тепер замість числа 219.27.31.147 вам досить запам’ятати www.vidpovim.pp.ua
Адреси потрібні для того , щоб доставляти інформацію саме того комп’ютера , якому вона потрібна ( або пошту подивитися , чи сайт).
Адже лист не дійде до вашого знайомого , якщо на конверті ви не вкажете його адресу.
У віртуальному світі ця інформація пересилається не цілком, а частинами . Так званими пакетами. Кожен з них містить в собі адреси одержувача і відправника , шматок інформації і порядковий номер цієї інформації. Схоже на те , як якщо б ви вирішили відправити тому знайомому книгу по сторінках, поклавши їх у різні конверти.
Завдяки тому , що кожен пакет містить в собі всі потрібні для визначення дані , вони можуть добиратися до «місця призначення» різними шляхами. Потім комп’ютер одержувача просто збирає їх докупи , і ви бачите те , що бачите – сторіночку в « vidpovim.pp.ua».
Роль поштових служб в Інтернеті виконують (не лякайтеся цього слова) маршрутизатори (від англ. Router – вказуючий маршрут . ) . Це – спеціальний пристрій або програма , яка розраховує маршрут для пакета з інформацією. Як авіадиспетчер для літака.
Зазвичай пакет відправляється до іншого маршрутизатора. Потім до наступного. Потім до ще одного . І так до тих пір , поки не прийде туди , куди вирушав .
Саме завдяки цим пристроям роботу глобальної мережі неможливо перервати , вивівши з ладу один або кілька «головних » комп’ютерів. Інформація там є завжди , в будь-який момент часу.
Є ще порти (ще одне число , яке додається до IP- адреси ) . Як номери квартир у наведеному вище прикладі. Порт « говорить» пакету , куди саме йому треба « йти » , коли той добирається до комп’ютера.
Тому що коли ви дивитеся сайт , потрібна одна програма і один порт ( HTTP) . Якщо хочете відправити e – mail , потрібен SMTP ( simple mail transfer protocol ) порт. Щоб просто почитати пошту – порт POP3 . Портів багато. Список своїх ви можете подивитися , відкривши в текстовому редакторі файл services , який знаходиться в директорії Windows.
Наявність портів допомагає адміністраторам мережі усунути одні служби і забороняти інші .
Загалом , для того , щоб подивитися сайт « vidpovim.pp.ua » , ваш комп’ютер робить ось що : відсилає провайдеру запит у вигляді пакету з інформацією IP- адрес сайту і свого власного . Щось на кшталт:
«Комп’ютер № 132.26.75.102 запитує , чи існує сайт № 219.27.31.147 ? »
Провайдер пересилає ваш запит маршрутизатора , той – іншому і т.д.
Нарешті , коли пакет дійде до сайту, він відповідає, що «так , я існую і доступний ». Буває , що сайт не доступний або навіть не існує. Таке , я впевнена , ви бачили.
Якщо все гаразд , сайт відправляє вам свої дані (те, що ви бачите на своїх екранах ) . Знову – від маршрутизатора до маршрутизатора .
Кожен раз , клікаючи куди-небудь мишкою , ви відправляєте запит спочатку провайдеру , той – маршрутизатору … І все це відбувається за миті . У цьому і є диво Інтернету.
Крім маршрутизаторів , протоколів є ще комутатори , хаби … Але знати це простому користувачеві не обов’язково. Вони , звичайно, важливі , але не настільки , як те, про що ви зараз прочитали. Нам достатньо мати хоча б уявлення про те , де ми щодня проводимо стільки часу.
